- пеніцил
- -у, ч.Рід незавершених грибів; деякі види використовують при виготовленні спеціальних сортів сиру.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пеніцилін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пеніциліновий — прикметник … Орфографічний словник української мови
пеніциліназа — и, ж. Фермент, який розщеплює пеніциліни на неактивні речовини … Український тлумачний словник
пеніциліновий — а, е. Стос. до пеніциліну, виготовлений на його основі … Український тлумачний словник
пеніциліоз — у, ч. Мікоз, який спричинюється різними видами грибів роду Пеніцилу … Український тлумачний словник
пеніцилін — у, ч. Лікувальний препарат – антибіотик, якого одержують із культур плісеневого гриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов язаних із гнійно септичними процесами … Український тлумачний словник
ампіцилін — у, ч., фарм. Напівсинтетичний пеніцилін широкого спектру дії … Український тлумачний словник